Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки – твердині, не храми –
Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж немов з кам’яної гори
Надійшли. Придивляюсь:
«Вкраїна, двадцяте століття»
І не рік, а криваве клеймо:
«Тридцять три»
В четверту суботу листопада вся Україна схиляє голову перед жертвами Голодомору. Мільйони безневинних людей загинули в той страшний час. І хто як не молоде покоління повинне пам`ятати ті страшні роки.
Учні Нивецького НВК схилили голови під час загальношкільної лінійки: запалили свічку, підготували виставку.
|