До 1936 року мешканці Нивецька фактично були позбавлені можливості здобути освіту. Серед населення письменних було тільки декілька чоловік. В 1935 році почали поляки будувати школу. Через рік майже 100 сільських дітей стали школярами. Такому швидкому будівництву школи сприяли жителі села,

Перший директор школи – Хлєбик Едвард. Вчителі: Ніна Каліновська, … Рой, … Яблонський, Олексій Пашкевич. В селі було шестирічне навчання. Воно велося тільки польською мовою, а вчителями працювали самі поляки. Щорічно чимало дітей шкільного віку не вчилося через тяжкі матеріальні умови, бо не мали необхідного одягу, взуття. Часто неповнолітні змушені були йти в найми, щоб допомогти батькам прогодувати родину.

         Разом навчались українці, поляки, євреї. Вчили математику, читання, письмо, природу, історію, малювання, співи. В середу і суботу кожного тижня приїжджав священик із с. Залішани. Вчив дітей історію релігії, молитви і релігійні пісні, вів бесіди на морально-етичні теми. Директор школи дозволяв учням на релігійні свята залишатись вдома.

         У 1939 році в село  прийшли більшовики.

         В 1940 році 16 сімей осадників і директора школи Хлєбика Едварда було заарештовано і вивезено в Сибір. У тому ж році директором школи став Олексій Пашкевич, а також  прислали ще трьох нових вчителів: Костянтина Ткаченка з Острога та вчительку Антоніну з Бережного і Кашперовича з сім’єю. Навчання велося рідною мовою, а з другого класу вже вчили учні і російську мову.

         Важкі воєнні роки дали про себе знати. В селі лютував тиф. У школі відкрили лазарет. Тифозних лікував військовий лікар, бо в селі стояв гарнізон.

         Після війни діти навчалися у хаті Сапожка Павла Романовича. У 1948 році директором школи  став Антончик Антон Хомич. Був зроблений ремонт школи, і діти продовжили навчання.

У 1950 році приїхав Бондар Валентин Якович, якого призначили директором  школи, а дружина його, Бондар Віра Григорівна, викладала в молодших класах. Працювали в післявоєнний час такі вчителі: Козлюк Галина Миколаївна, Дроган Зінаїда Миколаївна, Пасічник Надія Степанівна, Бахомет Віра Іванівна.

         У 1954 році директором школи став Савитюк Микола Матвійович.  Його дружина, Тетяна Іванівна, навчала учнів математики. У цей період учителями молодших класів працювали Сидоришина Юлія Адамівна та Копійко Лідія Яківна. Тирак Олександр Федорович викладав українську мову і літературу.

         З 1962 року директором школи працював Вітюк Василь Іванович, а його дружина Галина Іванівна -  вчителем географії. У школу приходять молоді освічені кадри: Галябар Євгенія Олександрівна, Гресь Ольга Антонівна,Ничипорчук Микола Павлович, Жук Раїса Миколаївна, Зиль Іван Антонович, Радько Володимир Омельянович, Пінчук Микола Іванович,Пінчук Ганна Андріївна, Пінчук Христина Михайлівна, Залужна Євгенія.

Директори шкіл: Каращенко Марія Йосипівна – (1967 – 1971) роки, Бистрова Маргарита Іванівна – (1971 – 1974) роки; Осіюк Віктор Степанович – (1974 – 1976) роки; Довжик Володимир Титович – (1976 – 1989) роки; з лютого 1989 р по жовтень 1989 р – Довжик Тадей Григорович. З жовтня 1989 року директором школи була призначена Клюйко Лариса Федорівна.