Сайт Нивецької гімназії

А сотню вже зустріли небеса.. 
Летіли легко, хоч Майдан ридав… 
І з кров´ю перемішана сльоза…. 
А батько сина ще не відпускав.. 
Й заплакав Бог,побачивши загін: 
Спереду – сотник ,молодий,вродливий 
І юний хлопчик в касці голубій, 
І вчитель літній-сивий-сивий.. 
І рани їхні вже не їм болять.. 
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. 
Як крила ангела, злітаючи назад, 
Небесна сотня в вирій полетіла…