Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку, чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні
Війна забирає найкращих синів України і ми не можемо про це мовчати, донести до наших учнів, пояснити, що таке патріотизм – це першочергове завдання педколективу нашої школи. 13 жовтня відбувся захід приурочений Дню захисника України. Діти затамувавши подих намагались вловити кожне слово із вуст ведучих. Схиливши низько голови присутні вшанували пам’ять полеглих за майбутнє України.
Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це!
Україна моя починається
Там де доля моя усміхається,
І як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається моя Україна.
| 
