Привіт усім.
Я – маленька дівчинка Юлька, що навчається в 2 класі Нивецького НВК. Мені дуже подобається в школі, бо маю тут багато друзів , а ще мені дуже цікаво. От і сьогодні наша вчителька провела цікаву виховну годину на тему «У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна». Що ми тільки не робили: пригадували державні символи України, знайомилися із народними символами та оберегами, традиціями українського народу, говорили про красу рідної мови та милозвучність української пісні, оглянули народознавчу виставку, а ще розучували забави та ігри в які гралися наші дідусі та бабусі. Було дуже цікаво. А на кінець вчителька запитала , що для кожного з нас рідна країна , чим вона особлива, за що ми її любимо. Я відповіла, що моя Батьківщина – це Україна і я її вважаю найкращою країною у світі. Бо я тут народилася, тут мої батьки і друзі, рідна домівка і школа. Я люблю свій край в будь – яку пору року. Люблю українську засніжену зиму, коли можна досхочу покататися на санчатах та лижах, погратися у сніжки. Я люблю українську весну, буйну і неповторну. Це квітучі сади з хрущами і бджілками, це повернення птахів з теплих країв та ніжний барвінок на подвір’ї школи. Я люблю свій край за тепле літо, за тріскотню цвіркунів та кумкання жаб, за чарівний спів солов’я. Люблю українську осінь з її вкритими у золото і багрянець деревами, за аромат достиглих фруктів. Я пишаюся тим , що живу в країні з такою багатою історією. Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від недобрих сусідів. Вірю, що зникнуть ненависть, несправедливість і жорстокість. Запанує щастя і добробут під блакитним і безхмарним небом.
Я дуже хочу побачити інші держави. Наталя Петрівна нам демонструвала різні презентації і розказувала, що там добре, і незабаром так буде і у нас в Україні. Цікаво побачити світ. Можливо, де – небудь я б затрималась, а десь – ні. Але упевнена, що з будь – якої країни світу, як би там не було гарно, я би повернулася додому, до своєї України. Тут мені найкраще, бо я – українка і я люблю свій край. І як каже вчителька «Наш дім – Україна, тож ми всі маємо дбати, щоб у ньому було затишно, щоб був порядок і лад , мир і злагода». І я, і мої однокласники з цими словами погоджуємося , бо й справді – треба любити свій край, шануватися, бо…
Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця , де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
|