Рік тому, зупинилося палке, любляче й щире серце великого педагога, щирої людини.
Зупинилося серце – зупинилося життя, яке так любила і цінувала Павлина Тихонівна , просто людина з щирим серцем і відкритою душею!
Вона щоденно поспішала до школи, ділилася своєю майстерністю, уміннями й знаннями. Тут ще кожна сходинка пам’ятає її кроки, якими піднімалася, не жалкуючи сил, щоб вести дітей тільки вгору, не залишаючи внизу нікого. Кожний куточок класних кімнат ще чує голос невтомного вчителя, яка віддавала серце дітям і своїм вогником любові запалювала душі дітей, колег знаннями, професіоналізмом. Запалила, а сама зовсім тихо й непомітно пішла у безкінечну вічність.
На жаль, у цьому недосконалому світі ми втрачаємо дорогих, світлих і близьких для нас людей. У душі Павлини Тихонівни жили найкращі помисли, свята любов, надії і неповторний світ. Вона жила і працювала так, щоб світло донест
...
Читати далі »